«Безмежно вірю я в життя, в козацьку сутність України»

Нещодавно на черговому засіданні об’єднання літераторів «Криниця» (Чернігівщина), відбулася презентація першої поетичної збірки ічнянської поетеси Аїди Безлєпкіної – «На хвилях слова».

Це видання своєрідне трикнижжя, бо об’єднує в собі окремі самодостатні книги – «Моя Україна, сім’я і родина», «Сміхосмаколики. Гумор. Сатира» та «Философия жизни» (російською мовою, адже все життя Аїда Миколаївна працювала вчителем російської мови та російської, а потім зарубіжної літератури).

Яким є життя автора – барвисте, насичене, оптимістичне, ритмічне, гармонійне, філософське – такою є і збірка. Тут сховалося безліч сюжетів, розповідей про видатних земляків, родину, маму і рідну хату та Україну. Крізь всю книгу проходить пунктиром життєстверджуюча лінія долі – що б не сталося – перемагати негаразди і йти вперед, пам’ятаючи і шануючи своє минуле:

Безмежно вірю я в життя,

В козацьку сутність України.

Нема в минуле вороття,

А без минулого – країни!

Автор у віршах розмовляє з Україною, прославляє козацтво та сучасних воїнів російсько-української війни, увіковічує Героїв Небесної Сотні, пояснює значення Майдану для українців, вболіває за наше майбутнє:

Чекаю з нетерпінням Перемоги

Над ворогом – нікчемним супостатом.

Молитви не рятують від тривоги –

Земля моя на сполох б′є затято!

… Та скільки ж тільки полягло повсюди

Соколиків на терні України?!

Сльоза стрілою проштрихає груди,

В душі моїй – одні гіркі руїни…

У поетичних рядках Аїди Миколаївни прослідковується поклоніння матері, яка є основою всіх основ та дала поштовх до творчості поетеси, навчивши доньку співати, вишивати, бачити красу в людях і неповторність навколишнього світу:

Наваріть мені, мамо, такого борщу,

Щоб дитинство далеке приснилось.

На життя я не ремствую – гордо несу

Те, що долею зверху судилось.

Чимало віршів присвячені рідним дітям – Валерію та Ладі і онукам поетеси – Георгію, Сергію, Власу, Михайлику та Олесі. Вірші-присвяти, вірші-вибрики – це теж дуже добре вдається автору та буде цікавим для дітлахів-читачів. А саму сім‘ю та родину Аїда Миколаївна оспівує як колосисту ниву, де дозрівають «діти-колоски».

… Плекаю долі колоски.

Життя – це жита зрілий колос.

І діти, й внуки в сни-роки

Розрадою лікують тонус.

Поетичний дебют збірки «На хвилях слова» супроводжувався виконанням пісень, на вірші Аїди Миколаївни, мелодії до яких підібрав письменник і композитор Микола Кузьменко та сама поетеса – «Зігріє вальс», «Стоятиме Ічня, стоятиме», «Чаєчка», «Не цілуй!», «Гімн мові», «Матусі – в подяку».

У книзі є воєнні хоку, філософські афоризми, репризи і уявні діалоги з іншими поетами, особисті переживання, соціально-побутова тематика, роздуми про причини тероризму, глобальних катаклізмів і трагедій. Все ж зупинитись хочеться на особистому…

… На вишневий садок

Осінь пізня лягла.

Сонце світить.

А душу не гріє.

І на розі життя

Вже далекі серця

Лиш стукочуть!..

Любити не сміють.

На сторінках збірки ми можемо знайти і психологічні поради, оформлені в красиве поетичне слово – як подолати смуток, не думати про старість, пережити втрату близьких людей, не звертати увагу на плітки, не мати негативних думок, бути впевненим у собі.

… Не люблю, коли підлість сміється,

Коли хитрість у дім заповза,

Коли серце посилено б′ється

Й від лукавої зради рида.

Коли старість в терні пропадає,

Коли смерть по задвірках снує,

Коли небо війною лякає,

По живому снарядами б′є.

…Все б це взять – і по вітру розвіять…

Хай несе негатив в небуття.

Легко зло у ненависті сіять –

Викорінювать важко з життя!

Без сумніву, трикнижжя Аїди Миколаївни збагатить духовний світ ічнянців зокрема та українців в цілому, розрадить і заспокоїть, надихне або ж посміхне в залежності від того, яку тематику любить і обере читач. Тож нехай щастить новій зірці в сузір′ї поетів і вдалого всім читання «На хвилях слова».

Олеся Реута, редактор-упорядник збірки